Групи смерті та Сині кити.

Кити одні з небагатьох ссавців, які усвідомлено йдуть на суїцид, викидаючись на скелі або на суходол. Можливо, саме тому цей морський гігант став символом групи смерті.

«Море китів», «f57», «Тихий Дім» «Розбуди мене о 4.20» - усе це невелика частина груп смерті таких актуальних нині серед підлітків. Чому актуальних? Тому що це гра, і вона затягує.

Тільки приз у ній - смерть, а правила гри диктуються зовсім незнайомими людьми. Насправді, все геть далеко від веселих ігор - дітей просто залякують і шантажують.

#я в игре

Потрапити «в гру» дуже просто. До того, як це стало популярним у ЗМІ, дітей вербували в різних групах соціальної мережі «ВКонтакте». З дітьми просто починали листування, переконували їх у власній унікальності та самотності, потім пропонували зіграти в гру.

Після того, як групи смерті стали досить популярними, дитина могла сама «призвати» організаторів, написавши повідомлення в стрічку з певним хештегом (міткою): #синийкит #яждуинструкций #тихийдом та іншими варіаціями.

Після появи куратора, жертві присвоювали номер і починали давати завдання. Одним з перших завдань було надіслати свою геолокацію. Потім слід перейти за посиланням, яке давав куратор. Тільки-но дитина потрапляла на сторінку, там запускався таймер.

Цей таймер відміряв час, що залишився жертві на життя. А оскільки посилання було закріплене за персональною IP адресою, таймер завжди показував точний відлік часу, що дуже впливало на вразливих підлітків і надавало відчуття реальності того, що відбувається.

Далі завдання ставали цікавішими: вишкрябати лезом кита або метелика на руці, прокинутись о 4.20, піднятися на дах. Так само підлітку давалася спеціальна музика, яку він повинен був постійно слухати. Переважно це була мінорна електронна музика, де низькі частоти перемішувалися зі звуками моря та китів.

Після легких завдань і спілкування з куратором, квест ускладнювався. Наприклад, потрібно було зробити надрізи на руці, вбити тварину, стояти на краю даху або мосту. Заборонялося спілкуватися з друзями, які відмовлялися грати.

Як докази дитина повинна була постійно робити фотозвіт виконаних завдань.

# раз_два_три_кит_прийди

Таким чином, і без того вразливих підлітків підводили до суїциду, занурюючи в транс і оточуючи похмурими умовами, ізолюючи від друзів.

Якщо дитина відмовлявся виконувати будь-яке із завдань і зіскакувала з гачка, куратор починав погрожувати підлітку особисто розправитися з ним, або завдати шкоди його сім'ї. Оскільки дитина заздалегідь надсилала свою геолокацію, організаторам було відоме її місцезнаходження.

Кінцевим завданням було вбити себе. Куратор заздалегідь обговорював з жертвою обстановку самогубства: від фонової музики, до способу умерти. Зрозуміло, все мало зніматися на відео або вестися онлайн трансляція.

За даними кіберполіції кількість подібних завдань варіюється від 13 до 50. Також кіберполіція вважає, що ці відео створювалися з подальшою метою продажу в діпнеті.

Батькам, щоб не допустити потрапляння дітей у такі групи, рекомендується:

1. Приділяти більшу увагу психологічному стану дитини;

2. Перевіряти шкіру дитини на наявність пошкоджень. У разі їх виявлення – з’ясовувати обставини, за яких вони з’явилися. Особливу увагу звертати на пошкодження різного роду у формі кита;

3. Перевіряти облікові записи дитини в соціальних мережах та групи, до яких входить акаунт, стежити за вмістом спілкування у приватних чатах;

4. Звертати увагу на коло спілкування дитини;

5. Намагатися зайняти вільний час дитини спортивними або культурними секціями;

6. Обов’язково контролювати, які  фото - та  відеофайли  розміщені  в  гаджетах  дитини;

7. Встановлювати функцію "батьківський контроль" на всіх гаджетах дитини.

При виявленні таких груп самостійно потрібно також негайно повідомляти до кіберполіції