Щоб правильно організувати процедуру тестування та уникнути можливих помилок, а також перевірити себе як експериментатора, про­понуємо поради:

1.   Запропонуйте дитині завдання у формі спільної гри. Це дозво­лить зняти зайве напру­ження, викличе довіру до вас, зробить ситуацію природнішою. Дитина може захопитися проце­сом і не переживатиме з приводу можливих поми­лок та оцінки її компе­тентності.

2.   Створіть сприят­ливі умови. Перевірте,чи зручно дитина си­дить, чи достатньо тихо
та світло в кімнаті, чи не відволікає її щось від ро­боти.

3.   Переконайтеся, що дитина добре почуваєть­ся (нагодована, бадьора,в міру спокійна).

4.   У процесі тестування зберігайте нейтралі­тет: не піддавайтеся на провокаційні прохання дитини підказати або зробити завдання за неї.

5.   Похваліть дитину за успішно виконане завдання, підтримайте, якщо у неї виникли сум­ніви.

6.   Не виправляйте помилок. Закінчуйте ро­боту на позитивній ноті незалежно від резуль­татів. У розв'язанні останнього завдання ви мо­жете підказувати дитині, але бали за це завдан­ня не ставте.

7.   Давайте завдання невеликими блоками (не більше ніж 30 хв) з перервами. Намагайтеся до­тримуватися схеми: «легкі, важкі, легкі, відпо­чинок». У цьому випадку ви зведете до мінімуму помилки, які дитина може зробити через перенапруження.

Ви повинні пам'ятати про деякі об­меження щодо тестів:

1.   Психологічні тести не мають оці­нок «добре», «погано». Найбільше, що може дати тест, — це можливість по­рівняти рівень розвитку дитини з іншими за цією ознакою, теоретич­но — з дітьми того самого віку та статі.

2.   В основі тестів лежить вірогід­ність, тому висновків на 100 % робити не можна.

3.   Людина — істота цілісна. Не можна виривати її окремі риси з кон­тексту та за результатами однієї про­веденої анкети робити висновок про особистість загалом.

4.   Будь-який результат — це інфор­мація, яку можна використати з різною метою. Не навішуйте ярликів («у ди­тини погана пам'ять»), а намагайтеся допомогти дитині розвиватися.

Сторінка соціального педагога